28 Вересня 2022

Історія хокею в Калгарі

Related

Топ книг про історію Калгарі

Через свої високі хмарочоси зі сталі та скла й...

Легенда канадського футболу: історія команди Calgary Stampeders

«Калгарі Стемпідерс» – професійна канадська футбольна команда. Вона є...

Історія хокею в Калгарі

Перша хокейна гра в Альберті відбулася в 1893 році...

«Батько Javа», або відомий винахідник із Калгарі Джеймс Гослінг

Java – об’єктно-орієнтована мова програмування, яку використовують для розроблення...

Дизайнер канадського прапора: головне про уродженця Калгарі Джорджа Стенлі

У 1964 році Джордж Стенлі, який був держслужбовцем, істориком,...

Share

Перша хокейна гра в Альберті відбулася в 1893 році між міськими командами «Таун Бойз» і «Тейлорз». Відтоді й почалася історія хокею як у Альберті, так і в самому Калгарі. Саме місто згодом стало одним із найкращих хокейних міст Канади та домом для багатьох хокейних команд. Детальніше на icalgary.

Перші професійні хокейні команди

Справжній професійний хокей з’явився в Калгарі в 1921 році. Тоді «Калгарі Тайгерс», будучи ще аматорами, допомогли сформувати Західноканадську хокейну лігу, щоби стати першою великою професійною командою в місті. У 1924 році «Калгарі Тайгерс» став першим калгарським клубом, який боровся за Кубок Стенлі.

Через фінансові труднощі в 1927 році команда призупинила діяльність, але ненадовго відродилася в 1932 році як другорядний професійний клуб. Потім «Тайгерс» перейшла до Північно-західної хокейної ліги на три сезони, вигравши чемпіонський титул у 1933–34 роках. У 1934–35 роках вона була відома як «Калгарі Консолс». Розпалася команда в 1936 році, коли розпалася і ліга. П’ять гравців команди згодом увійшли до Зали слави хокею.

Наступницею «Тайгерс» стала хокейна команда «Калгарі Стемпідерс», яка проіснувала з 1938 по 1972 рік. У 1945–46 роках «Стемпідерс» була провідною командою Старшої хокейної ліги Західної Канади (WCSHL). У 1946 році «Стемпідерс» завоювала Кубок Аллана і стала чемпіоном Канади з хокею серед старших класів.

У 1946–47 роках хокеїсти знову дійшли до фіналу Кубка Аллана, однак, як це часто траплялося у старшому хокеї, зростало занепокоєння щодо статусу гравців, оскільки багато аматорських команд використовували колишніх професіоналів, що порушувало правила, встановлені комітетом Кубка Аллана. Багато команд, серед яких «Калгарі Стемпідерс», стикалися з постійним тиском, тож змушені були оголосити себе або професійною, або аматорською командою. Перед початком сезону 1951–52 років вони офіційно стали професіоналами, приєднавшись до Тихоокеанської хокейної ліги, яка була перейменована на Західну хокейну лігу (WHL).

«Стемпідерс» швидко досягли успіху, вигравши титул WHL у 1953–54 роках, перемігши «Ванкувер Кенакс». Потім зустрілися з «Квебек Ейсс» та виграли найкращу з дев’яти серій у шести іграх.

«Стемпідерс» виходили у фінал WHL ще тричі: у 1955, 1958 та 1959 роках. У 1963 році, розчаровані своєю приналежністю до Chicago Black Hawks, взяли однорічну відпустку. Згодом команда припинила існування.

Юніорські ліги

Молодіжний хокей у Калгарі почав формуватися в 1963 році, коли була створена Юніорська хокейна ліга Альберти (AJHL). До неї належали дві калгарські команди – «Калгарі Ковбойз» і «Калгарі Баффалоз». Ці дві команди разом змагалися із Західноканадською хокейною лігою, в 1965 році «Ковбойз» об’єдналися з «Баффалоз», а ще через чотири роки відокремилися.

Юніорська хокейна ліга Альберти повернулася до Калгарі в 1971 році, коли було сформовано юнацьку хокейну команду «Калгарі Кенакс». Домашні ігри команда проводила на Henry Viney Arena. «Кенакс» кваліфікувалася до плей-офф 34 сезони поспіль, ця серія була перервана в 2006–7 роках. Команда здобула 11 титулів регулярного сезону, два титули Кубка Дойла, перемогла в дев’ятьох чемпіонатах AJHL та одному чемпіонаті Centennial Cup National Junior A. Також команда підготувала кількох гравців, які потрапили в Національну хокейну лігу, зокрема Дені Гітлі та Майка Вернона. Багато інших отримали стипендії в американських і канадських університетах.

У 1978 році була створена ще одна юнацька команда цієї ліги в Калгарі – «Калгарі Чінукс». Щоправда, ця команда не досягла такого успіху, як «Кенакс».

У 1966 році була створена також Західна хокейна ліга (WHL) із семи західноканадських команд. Ліга була дітищем Білла Хантера, який мав намір створити західну лігу, здатну конкурувати з вищими лігами Онтаріо та Квебеку.

«Калгарі Флеймс»

Національна хокейна ліга прибула до Калгарі в травні 1980 року, коли бізнесмен з Ванкувера Нельсон Скалбанія та група підприємців з Калгарі придбали хокейну команду «Атланта Флеймс» за 16 мільйонів доларів США та перевезли її до Калгарі, де перейменували на «Калгарі Флеймс».

У перше десятиліття свого існування «Калгарі Флеймс» зібрала вражаючий список віх і досягнень. У 1980-х команда щороку виходила в плей-оф. У 1989 році вона стала єдиною командою, яка коли-небудь вигравала Кубок на льоду Монреальського форуму.

30 вересня 1981 року Міжнародний олімпійський комітет проголосував за надання Калгарі права на проведення зимових Олімпійських ігор 1988 року. Калгарі став першим канадським містом, де провели зимові ігри.

Спортивний комплекс «Скоушабенк-Седдлдоум» був основним місцем для проведення хокею та фігурного катання. Це був перший повністю закритий 400-метровий ковзанярський майданчик у світі, який захищав спортсменів від низьких температур та раптових поривів вітру. Під час ігор спортсмени побили сім світових і три олімпійських рекорди, внаслідок чого споруду назвали «найшвидшим льодом на Землі».

«Скоушабенк-Седдлдоум»

У 1983 році було засновано Calgary Flames Foundation як благодійний підрозділ клубу. З моменту заснування фонд та його партнери зібрали мільйони доларів на освіту, охорону здоров’я та медичні дослідження, а також на аматорський і масовий спорт.

Наступне десятиліття стало для команди викликом і часом змін, оскільки вона намагалася відтворити свій успіх 80-х років. Загальна реорганізація спричинила перехід команди в Тихоокеанський дивізіон у 1993 році. Ще одним новим проєктом для «Флеймс» у 90-х стала покупка місцевої юніорської команди Західної хокейної ліги «Калгарі Хітмен».

Початок нового тисячоліття приніс «Флеймсам» нові можливості, серед яких поява у фіналі Кубка Стенлі у 2004 році. У плей-оф того року «Калгарі» вибив три найкращі команди Ліги, перш ніж зустрітися з «Тампа-Бей Лайтнінг», програвши в останній грі серії з семи ігор.

26 листопада 2010 року команда записала свій 10 000-й гол в історії франшизи, а пізніше того ж сезону зіграла свій 3000-й матч НХЛ. Потім у 2011 році «Флеймс» приймав «Монреаль Канадієнс» у Heritage Classic на стадіоні McMahon перед 41 000 уболівальниками, перемігши з рахунком 4:0.

Перед початком сезону 2013–14 років у «Флеймс» з’явився новий капітан – Марк Джордано. У сезоні 2014–15 років «Флеймс» виграли одну зі своїх останніх домашніх ігор проти «Лос-Анджелес Кінгз» і здобули свій перший вихід у плей-оф з 2009 року.

У сезоні 2015–16 років команда зіткнулася з підвищеними очікуваннями від суспільства. Ці очікування зміцнилися після придбання Дугі Хемілтона з «Бостон Брюїнс», однак разом з іншими шістьма канадськими командами «Флеймс» не змогла потрапити в плей-оф. Через це в травні 2016 року головного тренера Боба Хартлі звільнили, його замінив колишній помічник тренера «Ванкувер Кенакс» Глен Гулуцан.

Справжні зміни відбулися перед сезоном 2018–19 років, тоді стався грандіозний обмін спортсменів із «Кароліною Харрікейнз» на драфті НХЛ 2018 року. Наприкінці сезону «Флеймс» нарешті вийшла в плей-оф. У наступному сезоні команда змінила склад. У 2021 році головного тренера Білла Пітерса звинуватив колишній гравець «Флеймс» в расизмі та фізичному насильстві. Зрештою, Пітерс подав у відставку 29 листопада, і Джефф Ворд був призначений тимчасовим головним тренером. Він побив рекорд франшизи, розпочавши свою тренерську роботу із семи перемог поспіль.

Жіночий хокей

Oval X-Treme була заснована в 1995 році як аматорська команда для калгарських хокеїсток. У 2002 році Oval X-Treme разом із командою Chimos приєдналася до Національної жіночої хокейної ліги (NWHL). В команді Oval X-Treme були одні з найкращих канадських хокеїсток, серед яких Гейлі Вікенхайзер, Даніель Гойетт і Кессі Кемпбелл.

Згодом дві франшизи залишили NWHL, щоби натомість сформувати п’ять команд Західної жіночої хокейної ліги (WWHL). 2006 року NWHL і WWHL об’єдналися під прапором NWHL, однак ненадовго, оскільки ліги не змогли дійти згоди щодо розкладу плей-оф. Після розпаду NWHL влітку 2007 року WWHL знову стала незалежною лігою.

.,.,.,.