28 Березня 2024

Мері Грін: засновниця першої Ради римо-католицьких шкіл у Калгарі

Related

Як вибрати послугу з прибирання тренажерного залу: що повинен знати кожен власник тренажерного залу

Вибір правильної послуги з прибирання тренажерних залів має першочергове...

Ставки на кулачні бої: як вибрати букмекерську контору?

Останнім часом ставки на спорт стали не просто розвагою...

Корінний досвід у Калгарі: кілька способів ознайомитися з культурою перших народів

Калгарі пропонує безліч можливостей для вивчення своєї історії та...

Історія Меморіалу солдатам Калгарі

Меморіал солдатам Калгарі – це пам’ятник війни, який вшановує...

Один із найбільших у Західній Канаді: історія музею Glenbow

Музей Glenbow – художній та історичний музей у Калгарі,...

Share

Мері Грін – католицька монахиня і педагог. Провінційна настоятелька «Вірних сподвижників Ісуса» у Канаді. Вона провела більшу частину свого життя в Канаді та відіграла важливу роль у розвитку римо-католицької шкільної системи в Альберті. Про її життєвий та професійний шлях далі на icalgary.

Дитинство та юність у Ірландії

Мері народилася 15 серпня 1843 року на півдні Ірландії і здобула освіту в конгрегації «Вірні сподвижники Ісуса» – християнському релігійному інституті Римо-католицької церкви, який безпосередньо підпорядковується Папі. Цю конгрегацію заснувала в 1820 році у Франції Марі Мадлен де Бонно д’Уе.

Мері Грін

Мері вступила до конгрегації в монастирі Святої Марії в ірландському селі Бруфф 25 грудня 1860 року. 19 березня 1863 року в Парижі склала урочисту обітницю, а тоді повернулася до Ірландії. Працювала вчителькою в школі монастиря «Лорел Хілл» у місті Лімерик, а згодом – настоятелькою в Бруффі.

Переїзд до Канади

У 1882 році Віталь-Жюстін Грандін, єпископ канадського міста Сент-Альберт, написав головному настоятелю «Вірних сподвижників Ісуса», що хоче запросити до Альберти сестер, які могли би викладати англійську мову та допомагати Місіонерам Облатів Непорочної Марії (християнське згромадження, що проповідує Євангеліє потребуючим) розповсюджувати римо-католицькі цінності та культуру.

Віталь-Жюстін Грандін відверто зізнався, що йому не вистачає не лише кадрів, а й грошей. Водночас заявив, що щиро вірить у здатність сестер заснувати в його єпархії начальний заклад, який з часом стане одним із найкращих у конгрегації. Ідеальною кандидаткою для цих цілей була Мері Грін. Вона добре знала французьку мову та культуру, до того ж навчалася в англомовних коледжах.

У 1884 році в супроводі священника-облата Огюста Лекорре Мері зі ще сімома черницями прибула до Канади. Після двотижневих подорожей кораблем і потягом Грін і три сестри поселилися в районі Сен-Лоран-де-Грандін у Саскачевані, де вже була заснована невелика школа. Чотири інші сестри поїхали до Альберти. Сама Грін потім згадувала, що прийом у Сен-Лоран-де-Грандіні був непоганим, однак вони були вимушені жити у злиднях та складних умовах. Зокрема, спали на шкурах бізонів на підлозі, вставали о 4 годині ранку… Єпископ Грандін пояснював це тим, що сестри повинні наслідувати Ісуса в його болях і стражданнях.

Відкриття монастиря та школи в Калгарі

На початку Північно-Західного повстання, яке організували канадські метиси та індіанці у провінції Саскачеван у 1885 році, черниці переїхали до Калгарі, аби не наражати себе на небезпеку.

До Калгарі прибули 26 липня. Зустріли черниць отець Альберт Лакомб і всі служителі місцевих церков разом із прихожанами. Альберт відвіз новоприбулих до Our Lady of Peace Mission поблизу Калгарі, де сестрам на чолі з Грін надали приміщення священника Облатів для створення денної школи та монастиря.

Черниці зробили в тій споруді ремонт, облаштували каплицю, вітальню, трапезну, класні кімнати, спальні для пансіонерів і сестер, а також громадську кімнату. 1 вересня в новоствореній школі святої Марії почали навчатися 13 дітей, які погано володіли англійською. Настоятелькою монастиря Святого Серця та директоркою школи призначили Грін.

Школа святої Марії

Створення римо-католицького округу

Усі міські території в Канаді поділяються на шкільні округи/ради. Вони пропонують освітні програми від підготовчого до 12-го класу. За сприяння Альберта Лакомба та магістрату Шарля-Борроме Руло Мері домоглась своєї цілі: 18 грудня 1885 року лейтенант-губернатор Едгар Дьюдні оприлюднив прокламацію про заснування першого римо-католицького шкільного округу в Альберті (CSSD) – окремої ради римо-католицьких шкіл, що засідає в Калгарі. Першою школою округу стала школа святої Марії. Округ тоді називався «Лакомб № 1», згодом був перейменований на римо-католицький шкільний округ № 1 Калгарі.

Це стало початком державного фінансування католицької освіти в регіоні. Громади отримали фінансування від територіального уряду, однак на початку існування системи церква та добровільні внески відігравали основну роль у забезпеченні освіти в цьому регіоні. До слова, у 2020–21 роках створений Мері округ посідав друге місце в місті за кількістю учнів після головної шкільної ради Калгарі.

Католицький шкільний центр (головний офіс CSSD)

Варто зазначити, що до 1905 року Альберта не була окремою провінцією, а належала до складу Північно-західних територій. Після 1905 року провінція продовжувала практику громадської підтримки католицької освіти.

У 1886 році у школі святої Марії навчалося 40 учнів, а наприкінці жовтня їх налічувалося вже 82, половина були протестантами. У 1890 році Мері отримала ступінь бакалавра мистецтв в оттавському коледжі.

Згодом монастирі для вірних сподвижників Ісуса відкрили в Едмонтоні, Летбриджі, Кенорі, Дак-Лейку. У 1892 році англійська мова стала офіційною мовою викладання у школі святої Марії, однак сестри навчали дітей і французької.

Крім лише релігійних та мовних занять, опановували у школі стенографію та рукоділля. Такі уроки вважалися практичними та морально корисними. У 1893 році оригінальну будівлю монастиря замінила велика будівля з пісковику, де також розмістилася оновлена школа. Класні кімнати добре освітлювалися та мали сучасні на ті роки карти і схеми.

В оновленому приміщення стояло сім фортепіано, два органи, кілька скрипок, гітар і мандолін. Мері, володіючи прекрасним голосом, грала на органі, керувала хором, влаштовувала студентські та власні сольні концерти. Школа святої Марії здобула чудову репутацію. І католики, і протестанти раділи, що вона з’явилася в місті.

У 1909 році побудували нову будівлю для школи святої Марії на 2nd Street S.W. Це була перша будівля, призначена виключно для школи. Збудували її з червоної цегли та пісковику. Там працювало 9 вчителів. Мері продовжувала обіймати посаду директорки школи, водночас співпрацюючи з церковною та цивільною владою.

У 1907 році вона організувала продаж частини монастирської власності задля створення католицької школи лише для дівчат. Її відкрили в 1910 році. Тоді система освіти в Альберті була ліберальна, розумна та адаптивна.

Австралійський період

На кілька років Мері залишила Калгарі, щоби поїхати до австралійського монастиря від імені генерального настоятеля. З 1913 і аж до 1920 року в місті Річмонд, що в австралійському штаті Новий Південний Уельс, Грін працювала настоятелькою монастиря. До Альберти вона повернулася в 1921 році і служила настоятелькою в Летбриджі з 1925 по 1926 рік. У 1927 році вийшла на пенсію, померла в Калгарі у віці 90 років.

Мері здобула величезний авторитет у своїй громаді, що дало змогу їй досягти певного ступеня незалежності. Її кмітливість, гнучкість і вміння вести переговори дозволили керувати навчальними закладами так, як вона вважала за потрібне, водночас залишаючись слухняною церкві. Вона заохочувала своїх учнів постійно вдосконалюватися та залишатися в курсі політичних і соціальних подій, незважаючи на належність до напівзакритого ордену. Користуючись великою повагою як вчителька та настоятелька вона стала засновницею першого римо-католицького округу в Альберті та новаторкою католицької освіти.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.