Калгарі – прекрасне місто, але тут, як і будь-де інде, є кілька моторошних локацій, які змушують серце битися частіше, незалежно від того, вірите ви в містику чи ні. Кілька місць, де начебто живуть привиди, далі на icalgary.
Будинок Діна
Цю будівлю побудували в 1906 році як офіційну резиденцію Річарда Бертона Діна – останнього суперінтенданта Королівської північно-західної кінної поліції. Спочатку будинок був розташований на розі 9-ї авеню та 6-ї вулиці S.E, а в 1929 році його перенесли в Інглвуд, біля місця злиття Боу та Елбоу. З того часу в будівлі розмістився пансіонат, який діяв аж до 1973 року.
За час, коли будинок був пансіонатом, сталася низка незвичайних смертей. Зокрема, один чоловік впав зі сходів і смертельно поранився, ще одна жінка вистрибнула з вікна другого поверху й загинула, ще одного чоловіка застрелили на ґанку. У 1933 році в пансіонаті проживав батько з хлопчиком, хворим на епілепсію. Через хворобу з хлопчика знущалися однолітки, тому він, страждаючи ще й від депресії, покінчив із собою на горищі.
У 1952 році в колишньому офісі суперінтенданта сталося вбивство/самогубство подружжя Ірми та Родеріка Ампервілів. Родерік кілька разів завдав ножових ударів місіс Ампервілл та душив її на очах у дітей. Потім він покінчив життя самогубством. У цьому ж офісі помер попередній власник будинку Алекс Братертон, щоправда, природною смертю.
З 1973 року в будинку розмістилася галерея та студія для місцевих художників, а в 1978-му його визнали провінційним історичним місцем. Саме в 1970–80-х роках надійшли перші повідомлення про паранормальні явища в будинку. Асоціація дослідження паранормальних явищ Калгарі назвала будинок населеним привидами через низку випадкових і незрозумілих подій.
Персонал будинку неодноразово стверджував, що чув сміх у фойє, хоча нікого з присутніх там не було. Наприкінці 1990-х телестанція CFCN привела в будинок екстрасенса. Він начебто спіймав двох духів: одного біля під’їзду (це був нібито той чоловік, якого застрелили на ґанку), а іншого всередині будинку. Екстрасенс також заявив, що будівля розміщена на індіанському могильнику. Такі здогадки підтвердили відвідувачі, оскільки неодноразово бачили привида корінного американського чоловіка.
У частині будинку, яку переробили під кабінет Річарда Діна, бачили у кріслі силует чоловіка, який курить люльку. Також багато гостей зауважили, що відчувають запах тютюну, хоч і курити в будинку заборонено. Крім того, у споруді є старовинний телефон, який, за розповідями, іноді спонтанно дзвонить, хоча не підключений.
У 2016 році в Будинку Діна відкрили ресторан. Один із його працівників заявив, що якось пізно ввечері побачив зображення людини без ніг, яка плила коридором. А наглядачка ресторану розповіла, що чула, як на верхньому поверсі хтось грав на фортепіано, але після перевірки в кімнаті нікого не виявлялося. Колишній менеджер також розповів, що одного вечора його сумка раптово злетіла з полиці, пролетіла крізь кімнату й приземлилася біля його ніг. Після того він звільнився.
Однак осередком паранормальності є горище: в одній із шаф постійно з’являється пляма крові, хоча її змивають. Працівники ресторану безуспішно намагаються зачинити двері шафи, але їх завжди хтось відкриває знову. Вірити в усе це чи ні – вибір кожного, але будинок однозначно викликає цікавість, а в найсміливіших – бажання хоча б раз його відвідати з настанням темряви.
Диявольський майданчик
Містична історія цього ігрового майданчика почалася тоді, коли згоріла будівля старої школи. Пожежа почалася в коридорі та забрала життя трьох дітей. Упродовж багатьох років люди повідомляли про те, що бачили чи чули паранормальні явища.
Ця історія заінтригувала режисера з Калгарі Дорі Девідсон-Ревілла, він присвятив 5 років свого життя дослідженню цієї школи та навіть зняв документальний фільм «Диявольський майданчик». Девідсон-Ревілл зібрав багато розповідей очевидців, які стверджували, що бачили дивні речі на цьому місці – відбитки долонь на запітнілих вікнах автомобіля, звуки дитячого сміху, кістки тварин, розкладені у вигляді дивних візерунків навколо території…
Об’єднана церква Нокс
У цій церкві в центрі Калгарі бачили, як привиди моляться, в’яжуть, а ще одну жінку в одязі початку ХХ століття помітили, коли вона проходила крізь двері будівлі. Найбільше вражає розповідь органіста церкви, який повідомив, що дух вдарив його по руці за неправильну гру.
До слова, церква пресвітеріанська (один із напрямів протестантської конфесії). Вона виступає за прийняття геїв, лесбіянок і трансгендерів до Об’єднаної церкви Канади.
Hose and Hound
Hose and Hound раніше був пожежною станцією № 3, потім став громадським центром, ще пізніше – пабом. Ця будівля бачила багато різних застосувань упродовж років, однак незмінними залишилися привиди, які нібито існують із самого початку її існування, коли Кепі Смарт працював тут першим керівником пожежної служби.
Найпопулярніша історія розповідає про привида-коня на прізвисько Блискавка, який помер у будівлі. Легенда говорить, що рано вранці можна почути цокіт копит у передній частині споруди. Ще один привид – мавпа на ім’я Барні, яка була домашньою улюбленицею Кепі Смарта. Мавпу вбили після того, як вона напала на маленького хлопчика.
Будинок Принса
Будинок Пітера Принса знаходиться в Парку історичної спадщини. Сюди його перемістили з парку Prince’s Island. Принс був процвітаючим бізнесменом, однак йому постійно не щастило в особистому житті: одна за одною помирали дружини. За 10 років Пітер втратив трьох дружин, однією з них була Емма Принс, яка померла від туберкульозу на горищі дому.
Цей будинок дуже полюбляють відвідувати на Хелловін, щоби цілу ніч спостерігати за паранормальною активністю та прислухатися до дивних звуків.
Міст Zoo
Цей старий міст з’єднував Інглвуд з островом Святого Патріка та міським зоопарком. Біля місця, де знаходиться будівля охорони зоопарку, колись був дитячий майданчик. У 1946 році 6-річний Донні Госс перебував у парку, коли якийсь чоловік заманив його, запропонувавши іграшки, а тоді вбив під мостом.
Після цього випадку до Служби екстреної допомоги Калгарі щонайменше 2-3 рази на рік надходять повідомлення від людей, які заявляють, що чують дитячий крик про допомогу. 29 травня 2017 року історичний міст зняли з цього місця і замінили на новий.
Готель Fairmont Palliser
Розкішний готель є ідеальним місцем для різноманітних історій, зокрема і про привидів, які начебто були помічені в залах готелю.
І клієнти, і персонал повідомляли, що бачили в готелі привид чоловіка, одягненого в уніформу кондуктора. Повідомлялося також про звуки гучних вечірок у деяких номерах, у той час як номери були пусті. Дехто розповідав і про дебютантку 1940-х років, яка спускалася сходами до колишнього холу готелю. Крім того, кілька разів гості повідомляли, що їх розбудив якийсь силует, постукавши по руці.
До слова, коли Palliser вперше відкрився в червні 1914 року, за три дні до відкриття лайнер MS Empress of Ireland врізався в судно Norwegian Collier у річці Святого Лаврентія. Це була найбільша морська катастрофа невоєнного часу в історії Канади, під час якої загинули понад 1000 людей. Новини про подію домінували в заголовках ЗМІ по всій країні, а в багатьох калгарців відкриття готелю почало асоціюватися з цією катастрофою. Саме відкриття відбулося без помпезності та урочистої церемонії.
