30 Січня 2023

Історія Калгарського марафону

Related

Lukes Drug Mart: найстаріша приватна аптека Калгарі

У 1951 році Джим Люкс відкрив у районі Бріджленд...

Топ-7 СПА- та оздоровчих центрів Калгарі

СПА-центри – це професійно підготовлені місця, де кожен може...

Centennial Centre: перша психлікарня Альберти

На початку ХХ століття в центральній Альберті, серед пишних...

Історія калгарської Associate Clinic

Медична клініка Associate Clinic – один із перших медичних...

Два роки COVID-19: хронологія пандемії в Альберті

5 березня 2020 року в Альберті зареєстрували перший випадок...

Share

Марафонський біг – це змагання з бігу на дистанцію. Сама назва бігу пов’язана з легендою про воїна Давньої Греції Фідіппіда, який у 490 році до н. е. пробіг від поселення Марафон до Афін, аби сповістити населенню про перемогу греків над персами у Марафонській битві.

У нашій ері вперше такі змагання відбулися на Олімпійських іграх 1896 року в Афінах. 40-кілометровий маршрут відповідав історичному – від Марафон до Афін. Після цього довжину дистанції постійно змінювали, поки у 1921 році не затвердили довжину 42 км 195 метрів як офіційну. А вже в 1963-му марафонський біг відбувся і в Калгарі. Більше про історію перегонів у цьому місті далі на icalgary.

Перший марафон у Калгарі

10 серпня 1963 року 19 чоловіків вишикувалися на стадіоні Glenmore, щоби пробігти перший марафон у Калгарі та Західній Канаді загалом.

Змогли завершити забіг лише 12 спортсменів, загалом учасникам було від 17 до 38 років. Уздовж траси 10 зупинок розміщувалися на воді. На стартовій лінії бігуни отримали інструкції та короткі вказівки, ще до старту їх оглянув лікар. Одного зі спортсменів – Горді Діксона – ледь не дискваліфікували, оскільки лікар не був фахівцем зі спорту та не ознайомився попередньо з фізіологічними особливостями, потрібними для бігу на дистанцію. Лікар заявив, що пульс у Горді був надто низьким, однак із таким низьким пульсом Горді переміг у змаганнях наступного року.

А перший марафон у 1963-му переміг 30-тирічний калгарець Даг Кайл. До слова, саме за його ініціативи й були організовані ці перегони. У той час Даг був найшвидшим бігуном Канади, змагався за Канаду на Олімпійських іграх 1956 та 1960 років на дистанціях 5000 і 10 000 метрів. Він наближався до кінця своєї змагальної кар’єри і вирішив пошукати нові для себе виклики. Після того, як посів 7-ме місце на Панамериканських іграх 1959 року на дистанціях 5000 і 10 000 метрів, повернувся до Калгарі і переконав бізнесмена Білла Віллі приєднатися до організації марафону. Разом вони змогли назбирати 19 учасників.

Мотив Дага був простий: провести Олімпійські випробування з легкої атлетики у 1964 році в Калгарі. Він розумів: якщо вони зможуть успішно провести марафон у Калгарі, то зможуть і переконати аматорський спорт провести Олімпійські випробування в Калгарі наступного року. Даг досяг своєї мети і наступного року випробування пройшли в Калгарі. Тоді відбувся другий марафон у місті.

Подальші марафони та участь жінок

За 1960-ті роки в Калгарі провели чотири марафони, у яких брали участь одні з найшвидших чоловіків країни. Калгарський марафон 1964 року водночас був канадським олімпійським марафоном.

З 1971 року марафон у Калгарі вже став щорічним заходом. Однак найзнаковішою подією у 1970-х стала участь жінок у змаганнях. У 1975 році 41-річна Кармен Робінсон з Банфа стала першою переможницею жіночого дивізіону на Калгарському марафоні. Кеті Бродерік посіла 2-ге місце, вона відстала від Кармен на 40 хвилин. Ці дві жінки – одні з перших жінок, які пробігли марафон у Західній Канаді.

Ще до початку 1970-х років у суспільстві вважали, що жінки не можуть бігати на довгі дистанції. Однак всього лише за кілька років прекрасна стать довела, що може змагатися на рівні з чоловіками завдяки наполегливій праці та яскравому прикладу Кармен Робінсон і Кеті Бродерік.

1980-ті роки стали роками кількаразових жінок-переможців. Лорна Хоулі з Калгарі здобула за десятиліття 5 перемог поспіль у жіночому дивізіоні. Вона залишалася непереможною ще 4 роки. Її найшвидша гонка була в 1984 році.

Марафон завжди проводили у травні, однак у 1989 році його перенесли на липень, щоби об’єднати з четвертим забігом на 10 кілометрів. Знаменитий Stampede Breakfast як частина родео-фестивалю Calgary Stampede був водночас і частиною марафону аж понад 10 років. У 1989 році відзначили 25-ту річницю Калгарського марафону.

Нові рекорди та започаткування призів

У 1990-х роках встановили багато нових рекордів. Кельвін Брод пробіг свій перший Калгарський марафон у 1991 році, встановивши рекорд, який тримався аж до 2012 року, коли Бенард Онсаре пробіг на хвилину швидше. Крім того, це був перший рік, коли найкращим виконавцям вручали призи. Наприклад, той же Кельвін отримав 500 доларів за свої зусилля. Він продовжував перемагати на кожному Калгарському марафоні, в якому брав участь.

Жіночий рекорд встановила у 1990 році Клер Крошус і з того часу ще довго зберігала пальму першості.

На початку 1990-х років започаткували тривале партнерство між марафоном та Фондом дитячої лікарні Альберти. Тоді ж марафон отримав назву Stampede Run-Off, що охоплювала сам марафон та 10-кілометрову та веселу пробіжку мера на 3 кілометри.

У цьому ж десятилітті фініш перегонів тричі переміщався – з Оу-Клер до стадіону Мевата і до Форту Калгарі. Крім того, деякі найцікавіші учасники за всю історію Калгарського марафону взяли участь у забігах 1995 року, під час яких 69-річний Уоллі Герман з Оттави пробіг свій 441-й марафон, а 74-річний Дон Макнеллі з Рочестера (штат Нью-Йорк) – 431-й.

Масштабування марафону

У 2000 році протягом усього забігу лив сильний дощ, температура була лише +3 °С. Бігуни були одягнені в пластикові пакети для сміття, щоби залишатися сухими. У наступному році температурний показник досяг +30 °С, однак спортсмени все одно показували хороші результати.

У 2006 році британський міжнародний комерційний банк HSBC став новим титульним спонсором марафону в Калгарі. Scotiabank став титульним спонсором у 2010 році та запровадив Scotiabank Charity Challenge – програму для збору під час марафону коштів на благодійність. Програма дала змогу  розширити змагання та залучити нових бігунів, які хотіли приєднатися до корисної справи.

Упродовж двох років захід проводили в районі Бріджленд на місці старої лікарні, однак за деякий час поле було зруйноване, тому почали шукати нове місце. У 2011 році старт і фініш змагань перемістили в Stampede Park, для цього навіть змінили дизайн траси. Загальна кількість учасників досягла 10 000 у 2012-му.

У 2014 році на змагання прийшли рекордні 15 000 учасників, щоби відсвяткувати 50-річний ювілей найдовшого марафону в Канаді, серед них було 500 учасників, які змагалися в першій в історії дистанції 50 км Ultra.

Реакція на пандемію

Після початку пандемії COVID-19 у 2020 році команда Run Calgary була змушена спершу відкласти, а потім узагалі скасувати марафон. Усю індустрію масових подій закрили, тому на заміну реальним перегонам прийшли віртуальні.

2021 рік став останнім роком спонсорства Scotiabank. Тоді захід відбувся восени, а не навесні. У змаганнях взяли участь 5029 людей, з яких понад 1000 – віртуально. У середу перед заходом Альберта оголосила надзвичайний стан, і, незважаючи на всі плани, змагання все ж скасували. 19 вересня 2021 року Калгарський марафон став наймасштабнішим забігом з початку пандемії.

У 2022 році в марафону з’явився новий головний спонсор – кредитна спілка Servus Credit Union. А самі перегони перенесли на останню неділю травня.

Тож, розпочавшись як мрія однієї людини, Калгарський марафон еволюціонував і перетворився на масштабну спортивну подію, яка принесла перемогу та визнання багатьом легкоатлетам і покращила репутацію самого міста.

.,.,.,.