Олімпійський парк Канади (колись був відомий як Paskapoo Ski Hill) – це гірськолижний пагорб та багатофункціональний спортивний комплекс на заході Калгарі. Використовується для тренувань і змагань спортсменів, а також для відпочинкових цілей. 6 цікавих фактів про Олімпійський парк Канади далі на icalgary.
1. Тут проходили зимові Олімпійські ігри 1988 року
Пагорб облаштувала під свої потреби в 1960 році Paskapoo – лижна команда Університету Альберти. Під час підготовки до зимових Олімпійських ігор 1988 року пагорб перетворили на Олімпійський парк Канади.
Тут проводили змагання зі стрибків із трампліна, бобслею, санного спорту, лижного двоборства та фрістайлу. Ігри в Калгарі були одними з найдорожчих Олімпіад, які коли-небудь проводилися на той час. Вони коштували місту 829 млн канадських доларів.
2. Парк придатний як для зимових, так і літніх видів спорту
Олімпійський парк Канади служить ареною для тренувань спортсменів зі всієї країни. Це основна причина, чому він постійно розширюється. Власник та керівник парку організація WinSport прагне, щоби парк повністю забезпечував необхідні умови для тренування своїх спортсменів, аби уникнути партнерства з іншими тренувальними закладами.
Однак потрапити сюди можуть не лише професійні спортсмени. Тож якщо ви зацікавлені в катанні на сноуборді, лижах, гірських велосипедах, бобслеї чи санках, це місце для вас. Парк пропонує програми та засоби, які допомагають людям будь-якого віку відкривати для себе щось нове, розвиватися та досягати успіхів у спорті. Це чудове місце для активізації людського потенціалу через дух спорту.
Із настанням низьких температур та ожеледиці калгарці користуються нагодою для зимових розваг у парку. Це насамперед гірські лижі, сноуборд, бігові лижі, стрибки з трампліна, бобслей і санний спорт.
Коли ж температурний стовпчик починає підійматися, а день стає довшим, парк використовується для катання на гірських велосипедах, зіплайнінгу, а ще для проведення літніх фестивалів та таборів. Також є невелике поле для гольфу.
Дерт-джамп-парк, тобто парк для катання на гірських велосипедах, має три лінії – початкову, середню та велику. Перша лінія призначена для практикування та прогнозування швидкості, потрібної для середніх і великих ліній. Середня лінія призначена для тренувань і стрибків, підйому в повітрі та утримання рівноваги в повітрі. Велика лінія призначена для трюків після того, як ви вивчили основи катання на попередніх лініях. На західній стороні пагорба є також численні маршрути з різноманітними перешкодами. Східна частина містить мінімальну кількість засобів для здійснення трюків. Для велосипедистів доступний швидкісний крісельний підйомник зі стоянками для велосипедів.
Комплекс для стрибків на лижах складається з шести трамплінів, які використовуються впродовж року. Трампліни К4 і К89 використовуються лише в літній сезон. K95 не використовується ніколи, хоч і найбільший; він існує як місце для вечірок. Цікаво, що на трамплінах тренується лижний клуб Altius Nordic.
Крім того, є криті споруди, які працюють упродовж всього року. Це, зокрема, криті льодові арени та фітнес-центри.
3. Тут знаходиться Зал спортивної слави Канади
Зал спортивної слави Канади присвячений історії канадського спорту, він служить водночас музеєм про видатних канадських спортсменів та всіх причетних до розвитку спорту.
Зал спершу розміщувався в казармах Стенлі в Торонто (з 1955 по 1957 рік). Його створили за ініціативою Гаррі Прайса, голови спортивного комітету Канадської національної виставки. У 1957 році Зал перемістили в Будівлю преси, розділивши приміщення із Залом хокейної слави.
У 1961 році Зал спортивної слави Канади та Зал хокейної слави переїхали в нову будівлю, а в 1993 році Зал хокейної слави поселився окремо на Brookfield Place у центрі Торонто. Після цього, Зал спортивної слави Канади втратив популярність серед відвідувачів, тому виникла ідея перенести його до столиці. У 1999 році федеральний уряд скасував цей план. У 2006 році Зал закрив свої двері для публіки, а у 2008 році рада керуючих Залу оголосила національну заявку на нове постійне місце для музею. Заявки подали 9 міст, а перемогло Калгарі.
Землю для цих цілей пожертвувала колишня Асоціація олімпійського розвитку Калгарі (CODA). Будівлю відкрили 1 липня 2011 року. Вартість проєкту склала 50 млн канадських доларів. Із них приблизно 30 млн витратили на будівництво приміщення, а ще 20 – на експлуатаційні витрати.
У 2019 році Зал запровадив нагороду People’s Choice Award, аби відзначати спортсменів, які долучаються до місцевих благодійних організацій та покращення життя громад.
4. Використовується штучний сніг
Парк використовує штучний сніг, щоби створити рельєф, придатний для катання. На лижних пагорбах розташований комплекс снігоутворювальної техніки. Серед використовуваного обладнання – ручні генератори McKinney та автоматичні генератори SMI PoleCat.
Снігові генератори (гармати) дрібно розпорошують воду, яка потім замерзає і перетворюється на сніг; тоді цю замерзлу воду спеціальними форсунками розпилюють у вільний повітряний простір, де обов’язково повинна бути мінусова температура. Така техніка дозволяє трохи продовжити лижний сезон та створити кращі умови для катання.
На думку багатьох лижників, штучний сніг навіть кращий, адже природний іноді має густину, непридатну для катання. Снігові машини ж створюють сніг з оптимальною густиною для зимових видів спорту.
5. Траплялися нещасні випадки
Вхід до парку без квитка заборонений. Будь-які спонтанні та необдумані дії без нагляду персоналу можуть призвести до трагічних наслідків.
6 лютого 2016 року група з восьми підлітків увірвалася без дозволу на трасу парку і почала кататися на власних санках на бобслейній трасі. Підлітки врізалися у великі ворота, які використовувалися для розділення бобслейних і санних трас. Два брати-близнюки загинули, а ще шість осіб отримали серйозні поранення.
6. Парк є домом для Центру Маркіна-МакФейла
Центр Маркіна-МакФейла названий на честь своїх спонсорів Аллана Маркіна та Кіта МакФейла. Його збудували у 2014 році. Це тренувальний центр для зимових видів спорту. Центр поєднує високоефективне тренування з громадським відпочинком у середовищі, орієнтованому на спортсменів.
Об’єкт містить 3 хокейні майданчики, міжнародну арену, тренувальні майданчики, громадські фітнес-центри, адміністративні приміщення, а також зали для проведення конференцій і банкетів. Зі спортсменами займаються професійні тренери, лікарі, фізіотерапевти, спортивні психологи. Тут навіть є спеціальна клініка для їх лікування.
В офісах Центру розмістилася також Національна спортивна школа, а ще деякі національні та провінційні спортивні організації, як-от Hockey Canada, Alpine Canada і WinSport Canada.
До слова, частину землі біля бази парку мали перетворити на розгалужений торговий центр. Однак 11 червня 2012 року радники мерії проголосували проти планів розширення. Зате парк розширився наступного року, але вже для спортивних цілей, за 4 млн канадських доларів. У 2018 році уряд виділив ще 6,8 млн на нову ковзанку.
