28 Вересня 2022

Відомі художниці Калгарі

Related

Топ книг про історію Калгарі

Через свої високі хмарочоси зі сталі та скла й...

Легенда канадського футболу: історія команди Calgary Stampeders

«Калгарі Стемпідерс» – професійна канадська футбольна команда. Вона є...

Історія хокею в Калгарі

Перша хокейна гра в Альберті відбулася в 1893 році...

«Батько Javа», або відомий винахідник із Калгарі Джеймс Гослінг

Java – об’єктно-орієнтована мова програмування, яку використовують для розроблення...

Дизайнер канадського прапора: головне про уродженця Калгарі Джорджа Стенлі

У 1964 році Джордж Стенлі, який був держслужбовцем, істориком,...

Share

Калгарі – дім для багатьох талантів, серед яких і художники. Пропонуємо ознайомитись із творчістю та історією життя п’яти місцевих художниць. Саме тут вони народилися, почали творити і знайшли своїх прихильників, демонструючи  роботи в різноманітних місцях – у традиційних художніх галереях, на місцевих артринках, у книгах, кінострічках чи просто на вулиці. Далі на icalgary.

Кеті Грін

Кеті Грін – концептуальна художниця. Стиль Кеті доволі впізнаваний, на її роботах можна часто побачити химерних істот. Ці істоти відображають складність людського життя.

Концептуальна глибина та кваліфікована точність кожного твору вражають. Навіть найменш масштабні роботи, як-от крихітні малюнки, виконані на білих кросівках Converse для однієї з вечірок, Кеті деталізувала.

Грін із відзнакою завершила програму бакалаврату Університету Калгарі. З 2012 року вона почала створювати фрески. Її перший проєкт фресок був створений для столиці Непалу – Катманду. Саме тоді вона по-справжньому почала досліджувати публічне мистецтво та його вплив на навколишнє середовище. Фрески художниця виконувала також у Канаді, Сполучених Штатах, Індії, Тайвані та Німеччині.

Масштабною фресковою артінсталяцією Кеті є «Міст». Його вона виконала на замовлення Муніципальної земельної корпорації Калгарі. Цю роботу художниця створювала протягом чотирьох місяців на 16 окремих поверхнях уздовж набережної Іст-Віллідж у Калгарі, зокрема, й на громадських туалетах, сараях та опорах мосту. У процесі створення «Мосту» Грін співпрацювала з 13 жителями Калгарі віком від 13 до 65 років, яких і зобразила у своїх фресках. Цей артпроєкт мав на меті надати можливість місцевим жителям ділитися своїми історіями, особливо тим, хто не відчуває себе поміченим у суспільстві.

“Міст”

Грін також виконувала фрески для Space King Edward, Beltline Urban Murals Project, публічної бібліотеки Калгарі в Bowness і факультету мистецтв Університету Калгарі.

Фіона Стейплз

Фіона Стейплз – художниця коміксів. Вона навчалася в Альбертському коледжі мистецтва та дизайну. Фіона – володарка премій Ейзнера та Харві, які присуджують за високі досягнення в коміксах.

Першою опублікованою роботою Фіони був комікс Amphibious Nightmare. Її першим завданням для серіалу став комікс Done to Death у 2006 році, коли вона працювала з письменником Ендрю Фолі над Markosia. Вона була одним із ілюстраторів графічного роману WildStorm Trick’r Treat. Вона ж створила за допомогою олівця та чорнила «Таємну історію влади: Хоксмур» та багато інших відомих коміксів.

У березні 2012 року Image Comics опублікував перший випуск «Саги» – серії коміксів у жанрі фентезі, написаної Брайаном К. Воганом та проілюстрованої Фіоною Стейплз. Автор під час написання сюжету надихався «Зоряними Війнами», а ідея створення такого коміксу виникла в нього ще в дитинстві. Сюжет оповідає про молоду пару – Алану і Марка, які належать до представників двох ворогуючих між собою рас. За їхньою дочкою Хейзел полюють обидві уряди. Алана та Марко змушені ховатися від усіх і мріють вирушити в далекий куточок галактики, де їм не потрібно буде ховати себе та свою дочку. «Сага» отримала широке визнання серед рецензентів.

Створення ілюстрацій для «Саги» Фіона починала з мініатюр, грубо намальованих на друкованих паперових шаблонах пером і чорнилом. Під час цього етапу Стейплз ретельно продумувала макети та постановку. Потім вона імпортувала малюнки у Photoshop, який використовувала для фарбування фону, щоб отримати вигляд, натхненний відеоіграми та японською анімацією. Потім Фіона розфарбовувала фігури. На сторінках, які містять розповідь персонажа Хейзел, Стейплз писала текст власним почерком.

Одна з речей, яка робить «Сагу» унікальною, – це винахідливий дизайн персонажів – від кентаврів-скелетів із кількома головами до хлопчиків-тюленів.

Майя Гохілл

Майя Гохілл – ще одна ілюстраторка, а також малярка з Калгарі. Вона здобула ступінь бакалавра з живопису в Університеті Калгарі та ступінь магістра з ілюстрації в Академії мистецтв Університету в Сан-Франциско.

Її роботи можна знайти в таких антологіях, як Star Wars Art: Visions, а також у колекціях мистецтва по всій Північній Америці, Європі та на Близькому Сході.

“Сімейний портрет Вукі” – робота Майї Гохілл 

Малярка та ілюстраторка відома своїми сатиричними портретами. Її роботи були відзначені нагородами багатьох установ, як-от Нью-Йоркське товариство ілюстраторів. До слова, Майя не лише художниця, а й викладачка.

Мері Скотт

Мері Скотт здобула ступінь бакалавра в Університеті Калгарі та ступінь магістра в коледжі мистецтва та дизайну Нової Шотландії в Галіфаксі. Будучи студенткою, вона ставила під сумнів традиційні процеси та матеріали живопису, тому й відмовилась сприймати пензлик як єдиний життєздатний інструмент. Скотт почала малювати шприцом і досліджувала альтернативні поверхні.

У 1977 році Мері почала вводити текст у свої акрилові картини. Вона завжди полюбляла читати, тож у картини вміщувала фрагменти з прочитаних нею книг. На початку 1980-х років почала писати на своїх роботах тексти з феміністичної психоаналітичної теорії, культурної критики та літератури. На її картинах часто можна побачити уривки з творів Гертруди Стайн.

Протягом наступних кількох років Мері розробила фактурні поверхні. З 1979 року Мері Скотт проводила численні виставки по всій Західній Канаді.

У 1980 році вона почала творити серію картин «Імаго» – абстрактно відтворила рисунки да Вінчі, де він зобразив жіночу анатомію. «Імаго» Мері створила за допомогою фарби в балончику, сусального срібла та золота, промислової акрилової емульсії та воску на шовку. Потерті панелі з шовку, покритого воском, створили мерехтливу текстуру. Скотт представила жіноче тіло у вигляді багатошарової плетеної ганчірки.

Художниця брала участь у різноманітних групових виставках, як-от «Вона пише білим чорнилом» (1985) у Галереї Волтера Філіпса, Банф; Songs of Experience (1986) у Національній галереї Канади, Оттава; Active Surplus (1987) на електростанції Торонто; The Body and Society (1988) в Embassy Cultural House, Лондон.

Її персональні виставки показували в Музеї канадських Скелястих гір Вайта, Банф (1985); Галереї «Данлоп», Реджайна (1986); Галереї «1.1.1.», Вінніпег (1987). У 1985 році вона стала співзасновницею галереї Stride Gallery в Калгарі.

Джилл Педдок

Певний період свого життя вчителька першого класу Джилл Педдок відчувала сильну тривогу, погано спала і постійно сумувала. Якось посеред ночі вона почала малювати і виявила, що це справило на неї заспокійливий ефект, як медитація чи форма терапії. Створення мистецтва почало живити душу Джилл, відтоді вона зайнялася цією справою більш серйозно.

Роботи художниці-абстракціоністки Джилл зображують красу як природного, так і міського середовища. На її акрилових картинах переважають насичені кольори. Часто вони, подібно до картин Мері Скотт, містять цитати, вірші або тексти пісень на звороті, щоби виразити емоції, які проникають глибоко в її роботи.

Джилл неодноразово співпрацювала з художниками-початківцями,  підприємцями, аби створювати значущі проєкти. Чудова палітра ідеально поєдналася з місцевими підприємствами та установами Калгарі.

.,.,.,.